Вопрос:

Скажите, а как быть председателю в случае с четырьмя ОСМД? Ведь полную ставку он может получать только в одном из ОСМД. Сможет ли он на законных основаниях получать какую-то долю ставки в остальных трех? И какая это будет часть от ставки... Есть вариант, когда председатель оформляет себя частным предпринимателем и тогда он может законно установить на трех оставшихся ОСМД, ну скажем, по полставки. При этом будет платить налог из своей начисленной зарплаты. Вам не приходилось слышать о таком?

P.S. Возможно, я делаю неправильно, смешивая темы и вопросы? Подскажите где писать.

Ответ:

Свой ответ на этот вопрос я уже опубликовывал (здесь я представляю дополненный и с моими правками) в разделе вопросы-ответы, в комментариях к статье «Можно ли вести хозяйственную деятельность ОСМД, не принимая дом на баланс объединения?». Но здесь этот ответ опубликовывается с дополнением (ниже) профессионального мнения по этой проблеме, ведущего юриста одной из консалтинговых компаний города Киева.

Теперь по сути Вашего вопроса:
Существует такая практика, когда человек становится СПДшником (частный предприниматель на едином налоге) для того чтобы получать деньги от ОСББ за предоставляемые услуги, и я на этом сайте уже упоминал о такой схеме.

Но, как правило, этот СПДшник создается не для того, чтобы получать свою бОльшую зарплату (с этим вообще проблем нет для совместителя – если ОСББ может пусть платит ему хоть миллион!), а для того, чтобы можно было сантехников, электриков и т.п. службы централизовано предоставлять в виде персонала нескольким ОСББ одновременно.

Но, и здесь нет проблем! На мой взгляд, незачем себе надстраивать потенциального посредника в виде СПДшника, при том, что каждое ОСББ, пусть даже под централизованны м управлением одним руководителем на четыре ОСББ, может брать этот технический персонал по совместительству на любую заявленную зарплату!

Конечно, если Вы хотите уйти от налогов на заработный фонд тогда есть смысл создать СПДшника для того, чтобы оплачивать ему на счет сумму в качестве такой себе законной «обналички» денег. А этот СПДшник будет снимать деньги со своего счета, и раздавать их в "конвертах" этому техническому персоналу!

Но, лично я против этого подхода, ведь работники кроме стажа теряют свою социальную защиту, связанную со многими вопросами нахождения на их на официальной работе – то ли в ОСББ, то ли официального нахождения на работе у СПДшника.

Если речь не идет об уклонении от налогов, по средствам оплаты работникам в «конвертах», тогда структура с СПДшником и работниками, которые числятся у СПДшника на официальной работе (с законными отчислениями налогов), тогда для ОСББ вся эта схема теряет какой либо смысл. Скажу больше, для каждого из ОСББ все может превратиться в неконтролируемый сервис типа ЖЭКов! Ведь СПДшник постепенно получит зависимость от его персонала, а как следствие инертности жильцов дома все может превратиться в постоянно ухудшающийся «до не могу» сервис. И все потому, что цель субъекта предпринимательской деятельности – это заработок, а оптимизация этого заработка – снижение стоимости сервиса, а от сюда и снижение качества. А контроль над персоналом все ОСББ утратят естественным образом потому, что существует проза жизни – «из чьих рук люди кормятся», тому человеку (организации) и подчиняются, потому, как от нее зависят!

В общем, решать вам самим!

В любом случае на Ваш вопрос я бы ответил все так же эмоционально – зачем вы сами себе создаете какие-либо препоны по формированию расходов – в этом случае заработной платы?!

ОСББ это отдельная никому, извне, не подчиненная частная организация (как любая другая частная фирма), которая несет ответственность и дает отчет только перед своими «акционерами» – собственниками квартир за выполнение ими утвержденного бюджета!

Как и в частных фирмах, в ОСББ вы можете своим руководителям-совместителям и другим службам-совместителям ставить любую зарплату! Главное, чтобы с этими зарплатами и отчислениями на заработный фонд Вы влезли в бюджет (кошторис) ваших ОСББ!

Я уверен, что такое мнение сформировалось из-за путаницы понятий, которые по неизвестным мне причинам, очевидно по незнанию, местные органы власти навязывают ОСББ по формированию тарифов, также как они это навязывали и навязывают ЖЭКам и ЖСК (ЖБК).

Запомните, что ОСББ, это независимый субъект предпринимательства с некоторыми ограничениями! ОСББ этому правилу не подчиняются потому как они по Закону "Об ОСББ" не предоставляют, теоретически, услуг, а организовывают эти услуги по средствам привлечения людей или организаций для выполнения тех или иных услуг и работ по обслуживания своего дома!

На ОСББ, по всей Украине, местные органы власти примеряют не их «рубашку». И все потому, что местные органы власти привыкли, что коммунальные организации от них зависят. Давайте не будем влезать в чужое ярмо, у нас и свое ярмо не всегда посильное. Давайте помнить, что ОСББ свободные как птица в небе, и никому неподотчетны в своих решениях (в том числе и по формированию штата и заработного фонда и даже тарифов). ОСББ подотчетны только членам ОСББ или правлению (в зависимости от структуры централизации власти в ОСББ).

Прочтите мою статью в разделе вопросы-ответы: "В чем принципиальные отличия между ОСМД и ЖСК в вопросах самоуправления домом и перспектив развития и существования? Подходит ли опыт ОСМД для ЖСК?" – osbb.kiev.ua/.../... и тогда, уверен, вы многое поймете, что я имею в виду!

Как подтверждение моим словам, приведу несколько примеров из собственной практики.

Первый пример. Я был приглашен в соседний дом, временно, побыть руководителем ОСББ (пока они пытаются найти собственного председателя – это были мои условия!) и перед жильцами дома не стоял вопрос, сколько мне как совместителю платить – платили столько, сколько я попросил, без каких-либо для себя последствий! Бухгалтерию вела бухгалтер моего ОСББ, работала, впрочем, и продолжает там работать как совместитель за запрошенную ею зарплату.

Второй пример. В собственном ОСББ моя зарплата как председателя правления ОСББ (по сути руководителя – я эти понятия разделяю!) составляет 500 грн. + 30% от всех мною привлекаемых денежных средств на расчетный счет ОСББ (все поступления) – это все суммы приходящие с аренды, платежей жильцов дома за сервис и услуги, платежей жильцов соседних домов (оплаты по двору – об этом я писал в других статьях сайта) и т.п. Будет реклама на здании и с нее я тоже буду получать 30% от поступающих с нее сумм. Это те условия оплаты моего труда, который я предложил для членов моего ОСББ и которые они приняли своим решением!

В связи с этими заработными фондами нет у нас подотчетности перед местными органами власти или кем-либо другим за расходы на мою зарплату совместителя.

Если вы на этом сайте скачаете договора с руководителем ОСББ и председателем ОСББ – вы очень многое поймете сами из сравнения этих документов!

Для того чтобы некоторые мои мысли были обоснованы юридически, я обратился с Вашим же вопросом, к ведущему юристу одной из юридических компаний Киева, а по совместительству консультанта нашего сайта Жоровой Наталье Валентиновне.

Ниже, я, для удобства восприятия информации повторяю часть вопроса, и представляю ответ Натальи Валентиновны:

Скажите, а как быть председателю в случае с четырьмя ОСМД? Ведь полную ставку он может получать только в одном из ОСМД. Сможет ли он на законных основаниях получать какую-то долю ставки в остальных трех? И какая это будет часть от ставки... Есть вариант, когда председатель оформляет себя частным предпринимателем и тогда он может законно установить на трех оставшихся ОСМД, ну скажем, по полставки. При этом будет платить налог из своей начисленной зарплаты. Вам не приходилось слышать о таком?

Відповідаючи на Ваше  запитання Кій Олег дав Вам вірну відповідь, яка полягає у тому, що голова правління може очолювати кілька об’єднань і на кожному отримувати заробітну плату за свою роботу. Я ж з точки зору чинного законодавства обґрунтую дану позицію.

Насамперед хочу зазначити ключові моменти, що законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначаються правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, в той час як трудові відносини всіх працівників регулює трудовий кодекс України та інше законодавств про працю.

Голова правління (керівник ОСББ), не залежно від того є він членом Об’єднання чи являється він найманим працівником – на нього поширюється законодавство про працю. В даному випадку воно є спеціальним, а тому підлягає застосуванню в першу чергу.

Нашим чинним законодавством про працю встановлено, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладання трудового договору на одному або одночасно на кількох підприємствах (ст. 21 КЗпП). Це дає змогу працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом. При цьому таких договорів може бути кілька, тобто працювати за сумісництвом можна не на одному підприємстві.

Робота за сумісництвом регулюється низкою нормативно-правових актів. До них належать: Кодекс законів про працю України, постанова Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 3 квітня 1993 року №245 (далі – Постанова №245), Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затверджене наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 (далі – Положення №43), Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР (далі – Закон №108), Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР (далі – Закон №504) та інші.

Основними нормативними документами, які безпосередньо регламентують умови роботи та оплати праці працівників-сумісників бюджетної сфери (до яких належать і державні заклади освіти), є Постанова №245 та Положення №43.

Згідно з пунктом 1 Положення №43 сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Істотні обмеження на роботу за сумісництвом установлено для працівників державних підприємств, на яких поширюється дія деяких законодавчих актів, що вводять ці обмеження.

Не мають права працювати за сумісництвом керівники державних підприємств, установ, організацій (далі – підприємства), їх заступники, а також керівники структурних підрозділів державних підприємств та їх заступники. При цьому це обмеження не поширюється на наукову, викладацьку, медичну і творчу діяльність, а також на діяльність, що не є сумісництвом.

Крім того, обмеження на сумісництво можуть бути зумовлені такими факторами, як охорона здоров’я працівників і безпека виробництва. У цьому випадку обмеження встановлюються керівниками держпідприємств разом із профспілковими комітетами для окремих категорій працівників. До них, зокрема, належать: 
- працівники окремих професій та посад, зайняті на важких роботах і роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, які негативно позначаться на стані їх здоров’я та безпеці виробництва; 
- працівники віком до 18 років; 
- вагітні жінки.

Відповідні обмеження на роботу за сумісництвом установлюються також: 
- для держслужбовців – ст. 16 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. №3723-XII, зі змінами та доповненнями; 
- для працівників прокуратури – ст. 46 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.91 р. №1789-XII, зі змінами та доповненнями;
- для нотаріусів – ст. 3 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.93 р. №3425-XII, зі змінами та доповненнями; 
- для посадових осіб органів державної податкової служби – ст. 15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. №509-XII;

Що стосується обмежень на роботу за сумісництвом на «звичайних» підприємствах, установах, організація (в тому числі і ОСББ), то тут деякі заборони можуть установлюватися роботодавцями самостійно. Таке право надано їм ст. 21 КЗпП, згідно з якою обмеження на роботу за сумісництвом можуть впроваджуватися законодавством, колективним договором чи угодою сторін. Інакше кажучи, при укладенні трудових договорів із працівниками (головою правління) роботодавець (загальні збори ОСББ, чи рішення правління в залежності від Статуту об’єднання) має право передбачити в них відповідні положення, що обмежують право голови правління на роботу за сумісництвом. Якщо такого обмеження не встановлено голова правління має право реалізувати свої здібності на стількох роботах скільки дозволять його сили.

Тепер же, що стосується режиму роботи сумісників.

Згідно з п. 2 Постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій» від 03.04.93 р. №245 тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день. У вихідні дні (за графіком роботи основного підприємства) працювати за сумісництвом дозволяється повний робочий день.

Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Однак зазначені обмеження щодо тривалості роботи за сумісництвом поширюються тільки на працівників державних підприємств. У п. 14 уже згаданої Постанови №13 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 року., зокрема, зазначено, що встановлені КМУ умови роботи за сумісництвом, зокрема щодо її тривалості, яка протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу, поширюються лише на працівників державних підприємств.

Що ж стосується «звичайних» працівників, то тривалість їх роботи за сумісництвом жодними нормативними актами не обмежується. Тому сумісники, які не є працівниками державних підприємств і на яких не поширюються обмеження, установлені постановою КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій» від 03.04.93 р. № 245 можуть присвячувати роботі за сумісництвом увесь свій вільний від основної роботи час.

І нарешті, оплата сумісників. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконаний обсяг робіт і відповідно до прийнятої на підприємстві системи оплати праці. Це передбачено ст. 102 КЗпП і ст. 19 Закону про оплату праці. Розмір заробітної плати сумісників, які працюють на підприємствах недержавної форми власності, чинним законодавством не обмежено. Тому під час прийняття сумісника такого працівника може бути оформлено як на повну ставку (одержувати 100% посадового окладу), так і на неповну ставку (одержувати частину посадового окладу за фактично відпрацьований час). При оплаті праці сумісників слід ураховувати законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати.

Ниже, я, для удобства восприятия информации повторяю часть вопроса, и представляю ответ Натальи Валентиновны:

Есть вариант, когда председатель оформляет себя частным предпринимателем и тогда он может законно установить на трех оставшихся ОСМД, ну скажем, по полставки. При этом будет платить налог из своей начисленной зарплаты.

Не можу сказати, що це кращий варіант, ніж сумісництво. Навпаки, цей варіант може  принести низку дуже неприємних моментів для ОСББ у вигляді визнання договорів з підприємцем – трудовими, а у зв’язку з цим нарахування соціальних внесків та податку, або ж додаткові витрати для ОСББ.

Цей висновок виходить з того, що ОСББ – є юридичною особою. У юридичної особи в обов’язковому порядку має бути керівник. Голова правління і є той самий керівник, який, до речі, зазначений у довідці про взяття на облік у органах ДПІ (довідка за формою 4-ОПП), у довідці статистики, а також відомості про керівника (голову правління) містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Отже, очолюючи чотири ОСББ голова правління, як найманий працівник, повинен отримувати заробітну плату, а якщо він її не отримує – то це порушення трудового законодавства. А якщо в цей же час між ОСББ та підприємцем, який є головою ОСББ буде укладений Договір про надання послуг – то будуть підстави визнати цей договір трудовим. Крім того зі змісту закону про ОСББ вбачається, що правління є виконавчим органом, до компетенції якого відноситься укладення договорів з суб'єктами підприємництва, які виконують роботи, надають послуги, та здійснення контролю за їх виконанням (ст. 10).

Виходить що ви буде самі із собою укладати договір?

Якщо ж подивитися на ситуацію дещо під іншим кутом зору. Наприклад кожне ОСББ – має свого керівника, а з Вами, як з підприємцем ОСББ укладають договори, наприклад, про надання послуг. То в цьому випадку ОСББ мають платити своїм керівникам заробітну плату в розмірі неменше мінімальної (або якщо не на повну ставку – то пропорційно відпрацьованого часу) та виплачувати Вам винагороду за виконану роботу як підприємцю. Для ОСББ – це додаткові витрати.

Слід також відмітити, що дуже часто державні реєстратори відмовляють у проведенні державної реєстрації, якщо головою правління призначена особа не з числа власників будинку. В такому випадку до штатного розпису ОСББ можна буде ввести посаду, наприклад, керуючий справами, керівник. Це особа, якій за трудовим договором чи контрактом з об'єднанням делеговано частину функцій з управління. Керуючий справами, керівник не є членом такого ОСББ (тобто не є співвласником) – він перебуває з ним у трудових відносинах.

Проте введення до штатного розпису Об’єднання посади керуючий справами, керівник не знімає обов’язку з Об’єднання виплачувати голові правління (особі, що зазначена у довідці статистики та 4-ОПП) заробітну плату – пропорційно відпрацьованого часу. 
Жорова Наташа

Вновь беру слово, чтобы прокомментировать Вашу ремарку в P.S.
P.S. Возможно, я делаю неправильно, смешивая темы и вопросы? Подскажите где писать.

Неплохо будет если хоть немного, тема вопроса будет походить на тему отдельной статьи или статьи раздела "Вопросы-ответы", но по большому счеты – пишите там, где Вам нравится – от перемешивания тем уйти нельзя! Если Вы хотите получить развернутый ответ с подключением к этому ответу юристов, бухгалтеров и т.п. тогда лучше отправить Ваш подробный вопрос, с описанием ситуации на мой электронный адрес Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.. Но здесь есть один нюанс, я отвечаю на эти вопросы с определенной задержкой – в третью очередь после ответов на вопросы в комментариях и работы над статьями – в общем ответа можно ждать долго! В ближайшее время будет создан раздел сайта ОСББ-клуб, вот там ответы на вопросы члены клуба будут получать в первую очередь независимо от написания через комментарии к статьям или через контакты, но ОСББ-клуб заработает через месяц-другой.

Будьте свободны в принятии собственных решений, руководите как руководители, а не как подчиненные, пусть ваши решения будут свободны и независимы как птица в небе!

Берегите себя!